This blog post was published under the 2010 to 2015 Conservative and Liberal Democrat coalition government

Avatar photo

Leigh Turner

Ambassador to Austria and UK Permanent Representative to the United Nations and other International Organisations in Vienna

10th February 2012

Європейська інтеграція та Україна: які наступні кроки?

Що має відбутись, щоб Україна почала отримувати користь від Угоди про асоціацію з ЄС та пов’язаної з нею Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (УГВЗВТ), завершення переговорів щодо яких було оголошено на саміті Україна-ЄС 19 грудня 2011 р.?

Важливо зрозуміти, що Угода про асоціацію та УГВЗВТ не вступлять в силу без певних подальших кроків.  Поки цього не станеться, ці угоди не зможуть виправдати своєї мети і створити передумови для довготермінових реформ та економічного зростання України.  Деякі з цих кроків є технічні, інші – політичні.  Якщо говорити про них по черзі, то:

(і) парафування угоди. Це технічний процес, який не вимагає політичного рішення.  Разом з юристами, перекладачі та інші експерти працюють над узгодженими текстами, щоб усунути невизначеність або різницю в значенні того, що було узгоджено; цей процес ймовірно триватиме кілька місяців.

(ii) Наступна стадія – підписання угоди.  Для того, щоб це сталося необхідне політичне рішення Ради ЄС, яка представляє всі країни-члени ЄС.  Оскільки Рада ЄС прийматиме рішення про підписання цілого пакету угод (тобто Угоди про асоціацію, включно з УГВЗВТ), на жаргоні ЄС це звучатиме як підписання «змішаної угоди».  Це означає, що рішення Рада має прийняти одностайно: кожна окремо взята країна має проголосувати «за».

(iii) Після підписання Угоди про асоціацію, її мають ратифікувати 30 парламентів:  27 парламентів країн-членів ЄС, Парламент України, Європейський Парламент та Парламент Хорватії, яка незабаром набуде членства в ЄС.

Технічні деталі того, як відбувається підписання та ратифікація, є важливі, оскільки ЄС та країни-члени висловили занепокоєння тим, що нещодавні судові процеси над лідерами опозиції в Україні виглядають політично мотивованими та вибірковими.  Вони чітко та недвозначно заявили, а надто під час саміту Україна-ЄС 19 грудня 2011 р., що, якщо лідери опозиції, ув’язнені в результаті недосконалих судових процесів, не будуть звільнені та не отримають можливості брати участь у політичній діяльності, то малоймовірно, що Угоду про асоціацію буде підписано чи ратифіковано, як вказано вище (етапи (іi) та (ііi)).

Механізми для підписання та ратифікації означають, що вимоги всіх урядів країн-членів мають бути задоволені до того, як можна буде підписувати Угоду про асоціацію, а також що вимоги всіх парламентів країн-членів, включно з Хорватією та Європейським Парламентом, мають бути задоволені перед тим, як її можна буде ратифікувати.  Тому виглядає малоймовірним, що якийсь із цих етапів відбудеться, поки лідери опозиції залишаються ув’язненими і не зможуть займатись політикою в результаті недосконалих судових процесів.

Таким чином, ці важливі угоди як найбільш важливий інструмент для здійснення європейської інтеграції України не почнуть діяти.

PS: Як я помітив, у деяких кабінетах вважають, що навіть якщо неможливо буде підписати чи ратифікувати Угоду про асоціацію та УГВЗВТ, деякі елементи цих угод можна буде ввести в дію попередньо, на тимчасовій основі.  На практиці це також виглядає малоймовірним.  Я незабаром напишу про це в своєму наступному блозі.

Photo © DR

Про Leigh Turner

I hope you find this blog interesting and, where appropriate, entertaining. My role in Vienna covers the relationship between Austria and the UK as well as the diverse work of…

I hope you find this blog interesting and, where appropriate, entertaining. My role in Vienna covers the relationship between Austria and the UK as well as the diverse work of the UN and other organisations; stories here will reflect that.

About me: I arrived in Vienna in August 2016 for my second posting in this wonderful city, having first served here in the mid-1980s. My previous job was as HM Consul-General and Director-General for Trade and Investment for Turkey, Central Asia and South Caucasus based in Istanbul.

Further back: I grew up in Nigeria, Exeter, Lesotho, Swaziland and Manchester before attending Cambridge University 1976-79. I worked in several government departments before joining the Foreign Office in 1983.

Keen to go to Africa and South America, I’ve had postings in Vienna (twice), Moscow, Bonn, Berlin, Kyiv and Istanbul, plus jobs in London ranging from the EU Budget to the British Overseas Territories.

2002-6 I was lucky enough to spend four years in Berlin running the house, looking after the children (born 1992 and 1994) and doing some writing and journalism.

To return to Vienna as ambassador is a privilege and a pleasure. I hope this blog reflects that.