Безжальні кордони: Україна, Молдова та Європейський Союз

Яка країна ділить Україну на дві частини? Відповідь – Молдова, країна, яку я нещодавно відвідав, щоб обговорити українсько-молдовські відносини. Молдовське селище Паланка перетинає Одеську область у такий спосіб, що неможливо проїхати з однієї частини України до іншої, не перетнувши територію Молдови. Далі, на північ – регіон Придністров’я, частина Молдови, яка намагається відділитися від цієї країни. На півдні Молдова має лише 400-метровий відрізок прибережної частини Дунаю, на якій планується розташувати її міжнародний порт. Все це робить країну цікавим випадком для вивчення гуманітарних та політичних наслідків розподілу внутрішніх кордонів Радянського Союзу, здійсненого Сталіним наприкінці Другої світової війни.

Все це має значення, оскільки Придністров’я знаходиться між Україною та рештою території Молдови. Тому Україну, вірогідно, буде залучено до будь-якого можливого остаточного розв’язання цієї територіальної суперечки. Протягом останніх років, відносини між Україною та Молдовою концентрувалися головним чином на декількох невеликих, але складних територіальних питаннях, включно з питанням Паланки. Всі ці питання декілька разів наближалися до розв’язання, але, вочевидь, для їхнього вирішення потрібно подальший вияв політичної волі. Тим часом, Молдова невпинно активізує свої зусилля для щонайбільшого прискорення інтеграції з Європейським Союзом і амбіційно заявляє про те, що починає випереджати інші країни СНД у виконанні своєї європейської програми.

З огляду на те, що трохи здорової конкуренції, зазвичай, не завадить, я бажаю Молдові та Україні всіляких успіхів у їхньому якнайшвидшому просуванні шляхом європейської інтеграції. Було б також добре побачити поступ у вирішенні двостороннього питання розмежування кордонів між двома країнами. Нещодавно було запропоновано деякі конструктивні ініціативи, включно з демаркацією придністровської ділянки українсько-молдовського кордону та новим прямим залізничним сполученням між Кишиневом та Одесою, що проходить через Придністров’я. Я сподіваюся, що ці ознаки поступу, якого можуть досягти ці дві країни, працюючи разом, допоможуть досягти прогресу у вирішенні двосторонніх питань демаркації кордону. І якщо це, у свою чергу, призведе до того, що Україна гратиме певну роль у справі розв’язання ширшої проблеми Придністров’я, на що дають підстави сподіватися її розміри та географічне положення, це буде тільки на краще.