This blog post was published under the 2010 to 2015 Conservative and Liberal Democrat coalition government

Avatar photo

Leigh Turner

Ambassador to Austria and UK Permanent Representative to the United Nations and other International Organisations in Vienna

26th January 2012

Свобода ЗМІ в Україні

У липні 2010 р. я написав блог «Як зупинити цензуру в Україні».  Виходячи з розмов із журналістами, я звернув увагу як на проблемні зони, так і на деякі підстави для оптимізму.  Я також зазначив, що свобода ЗМІ має критичне значення для стосунків України з ЄС, адже Копенгагенські критерії, що визначають умови для членства в ЄС, передбачають «стабільність установ, що гарантують демократію, верховенство права, прав людини, повагу та захист меншин».

Я загадав про цю розмову, коли міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» оприлюднила свій індекс свободи преси в 2011 р. на цьому тижні.  У цьому рейтинзі Україна покращила свою позицію, перейшовши з 131-го місця у 2010 р. на 116-е у 2011 р. з-поміж 179 країн.  Україна опинилась попереду Таджикистану (122), Росії (142), Казахстану (154), Узбекистану (157), Азербайджану (162), Білорусі (168) та Туркменістану (177).  Але у звіті також висловлюється занепокоєння щодо негативних тенденцій в Україні, зокрема, згадується, що напади на журналістів залишаються безкарними.  Україна відстає від Киргизстану (108), Грузії (104), Вірменії (77) та Молдови (53).  До речі, чудовий результат Молдови перегукується з її нещодавнім успіхом на рейтингу американської НУО Freedom House, згідно з яким вона обігнала Україну як «найбільш вільну» країну серед вищезгаданих.

В Україні особливо гострою проблемою є явище так званої «джинси», коли політичні сили та інші гравці таємно платять за замовний репортаж у ЗМІ.  У своїй статті «Україна: Свободи під загрозою?» для журналу «Инвестгазета» (№49, 14 грудня 2009) я порадив медіа магнатам, чиї канали ТБ або друковані видання не практикують «джинсу», показувати плашку «Джинса? Ні, дякую!».  На жаль, нещодавня стаття в газеті the Kyiv Post на цю тему не додає оптимізму.

Приємно бачити, що Україна піднімається у міжнародному рейтингу.  Але оцінки «Репортерів без кордонів», як і проблема «джинси» вказують, що Україна могла б більшою мірою посилити свою позицію.  Спілкуючись із журналістами в Києві та в областях, у мене склалось враження, що ЗМІ, особливо за межами Києва, все ще відчувають ризик фізичної розправи, якщо вони, наприклад, занадто завзято досліджують випадки чиновницької корупції.  Окрім того, є чудова теза, що для країни, яка прагне членства в ЄС, опинитись на 116-му місці серед 179 країн  – це не достатньо добре.  Я вітаю коментарі, особливо від справжніх журналістів, з вашими оцінками свободи ЗМІ в Україні.

Press Freedom Index

1 comment on “Свобода ЗМІ в Україні

  1. Ситуация со свободой прессы в Украине во многом сходна со странами ЕвроСоюза. У каждой телеканала,газеты есть собственик а у собстреника есть редактор.
    Журналисты должны понимать существует не только корпоративная этика, но и этика журналиста. Журналисты это тоже избератель, но его читают другие избератели.
    Интернатизация Украины позволяет получать доступ к наименее зависимым интернет изданиям, но когда интернет издания набирают популярность в сети интернет рейтинг их независимости падает.
    Сеть интернет в Украине набирает популярность, но не смотря на это небольшие города, сёла, поселки остаются смотреть пропаганду.
    Я где то читал в России например развивается 4G интернет. Это позволит обеспечить необьятные просторы России качественным безпроводным интернетам. Стоит напомнить сеть интернета изобретение Пентагона в отличеи от сотового телефона.

Comments are closed.

Про Leigh Turner

I hope you find this blog interesting and, where appropriate, entertaining. My role in Vienna covers the relationship between Austria and the UK as well as the diverse work of…

I hope you find this blog interesting and, where appropriate, entertaining. My role in Vienna covers the relationship between Austria and the UK as well as the diverse work of the UN and other organisations; stories here will reflect that.

About me: I arrived in Vienna in August 2016 for my second posting in this wonderful city, having first served here in the mid-1980s. My previous job was as HM Consul-General and Director-General for Trade and Investment for Turkey, Central Asia and South Caucasus based in Istanbul.

Further back: I grew up in Nigeria, Exeter, Lesotho, Swaziland and Manchester before attending Cambridge University 1976-79. I worked in several government departments before joining the Foreign Office in 1983.

Keen to go to Africa and South America, I’ve had postings in Vienna (twice), Moscow, Bonn, Berlin, Kyiv and Istanbul, plus jobs in London ranging from the EU Budget to the British Overseas Territories.

2002-6 I was lucky enough to spend four years in Berlin running the house, looking after the children (born 1992 and 1994) and doing some writing and journalism.

To return to Vienna as ambassador is a privilege and a pleasure. I hope this blog reflects that.