У листопаді 2009 року я опублікував колонку в журналі «Інвестгазета» під заголовком «Кафе в Шанхаї». У цій колонці я уявив досвідчених інвесторів, що сидять в шанхайському кафе та розмірковують про те, в яку з країн краще за все вкласти гроші – в Китай, Індію, Бахрейн, Бразилію, Велику Британію чи деінде. Я сказав: «Я сподіваюся, що заради України, українська влада – зокрема, будь-яка адміністрація, що сформується після президентських виборів наступного січня (2010 року) – зможе вжити заходів, необхідних для того, аби переконати всіх інвесторів, чи-то у Великій Британії, чи-то в шанхайському кафе, що цього тижня, цього місяця, цього року Україна є одним із найпривабливіших місць у світі для інвестицій».
На жаль, новини про інвестиційний клімат з тих пір мали дуже змішаний характер. Згідно з Індексом інвестиційної привабливості, який публікується Європейською бізнес асоціацією в Києві (EBA) та за яким пильно стежать інвестори, рівень впевненості інвесторів в Україні значно знизився в третьому кварталі 2011 року з 3,39 до 2,56 – що є найнижчим показником з 2009 року, коли Україна відчувала вплив світової економічної кризи. Невдовзі після цього з’явився звіт Світового банку про ведення бізнесу в 2012 році, опублікований в жовтні, згідно з яким Україна займає 152 місце серед 183 країн перед Афганістаном на 160 місці і позаду Таджикистану на 147 та Судану на 135 місці.
Рейтинг Світового банку показує, що відбулися певні позитивні зміни в Україні, але країні ще необхідно докласти більш рішучих та послідовних зусиль у сфері податкової політики, митної політики, регуляторної політики, а також щодо забезпечення контрактних та майнових прав. Усе вірно: на жаль, у той час, коли низка британських компаній зацікавлена у веденні бізнесу в Україні і ми завжди готові підтримати їх в цьому, досягнення значного стрибка в обсягах іноземних інвестицій в Україну вимагає цілого комплексу змін у сфері функціонування верховенства права. Це, зокрема, означає, що бізнес структури, які мають тісні зв’язки з владою, не зможуть використовувати державні інстанції у своїх інтересах з метою вчинення тиску на своїх конкурентів і привласнення їхніх активів. Я був радий нещодавно почути Прем’єр-міністра Азарова, який оголосив, що він планує вжити заходів проти явищ такого роду, відомих як «рейдерство». Це добра новина – головним буде продемонструвати переконливі результати. Без таких результатів міжнародні інвестори – чи-то в Шанхаї, чи будь-де – не будуть готові приділити Україні увагу, на яку вона заслуговує.