Тимошенко в Ялті

Гігантський тигр виділяється на яскравому золотому фоні. За ним бавляться тигренята. Неподалік картини «Клуб тигра» японського художника Такаші Муракамі українські та іноземні політики, зокрема, Президент України Віктор Янукович, Президент Ізраїлю Шимон Перес і колишній Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, беруть участь у роботі 8-го щорічного форуму «Ялтинська європейська стратегія» (YES), присвяченого темі «Україна та Світ: спільні виклики, спільне майбутнє».  Під час дискусій доповідачі повсякчас звертаються до картини Муракамі, яка одним здавалась ілюстрацією нестримного зростання Китаю (тобто великого тигра, поруч із яким США – це тигреня), а для інших вказувала на все ще панівну роль США (тобто великого тигра, поруч із яким Китай – це тигреня).

«Клуб тирга». Такаші Муракамі

Як і на попередніх зустрічах YES (наприклад, у 2009 році), рівень присутніх зірковий.  Серед інших учасників можна було побачити різних українських політиків від Прем’єр-міністра Азарова, Першого віце-прем’єр-міністра Клюєва, Віце-прем’єр-міністра Колеснікова і Міністра закордонних справ Грищенка до опозиційних політиків Арсенія Яценюка, Віталія Кличка, Анатолія Гриценка, Григорія Немирі та Наталії Королевської, а також цілу плеяду іноземних доповідачів.

Одна людина, якої не було на цьогорічному семінарі, – це колишній Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, одним із символів передвиборчої кампанії якої на президентських виборах 2010 року також був тигр.  Тимошенко перебуває в Лук’янівському СІЗО Києва з моменту її затримання після того, як вона з’явилась в залі суду 5 серпня.  Судові справи проти неї та інших членів її уряду, як і наслідки цих справ для розвитку української демократії і майбутніх відносин із ЄС, були панівною темою конференції як на пленарному засіданні, так і в кулуарах та під час перерв на каву.  Це не дивно, адже те, чим завершаться ці судові справи, матиме велике значення для майбутнього розвитку України та її відносин із ЄС.

Велика Британія є сильним партнером України з 1991 року.  Це означає бути прибічником членства України в ЄС, коли для цього настане вірний час.  Але для того, щоб мати право на членство, Україна повинна виконати Копенгагенські критерії та сповідувати цінності, визначені у Статті  2 Договору про ЄС.  Якщо Україна не застосовуватиме принцип верховенства права об’єктивно та неупереджено, це не дасть їй можливості претендувати на членство.  Країни-члени та інші органи ЄС, такі як Європейський Парламент, регулярно приймають важливі рішення на основі цих цінностей: наприклад, Угода про асоціацію та угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, які зараз є предметом переговорів між ЄС та Україною, мають бути ратифіковані державами-членами ЄС та Європейським Парламентом перед тим, як набрати чинності.

Під час написання цього блогу результат судових справ залишається невідомим.  Є багато запитань щодо подальшого розвитку подій, і неможливо надати відповіді на всі гіпотетичні сценарії.  Утім, принципи, встановлені ЄС для відносин із державами, що прагнуть членства, передбачають чітку систему орієнтирів для спрямування подальших зусиль України та ЄС.

Ведення справ проти представників опозиції досі оцінювалося експертами, зокрема, з Данського Гельсінського Комітету з прав людини, як порушення фундаментальних принципів всупереч загальноприйнятим європейським цінностям.  Демократичні стандарти, яких має дотримуватись Україна, включають в себе повагу до прав людини, верховенство права та незалежний, прозорий і справедливий судовий процес.  Це означає, що будь-який результат поточних судових справ проти пані Тимошенко та інших лідерів опозиції має спиратись на міцне правове підґрунтя.  Якщо цього не станеться і якщо результатом стане ув’язнення або усунення цих політиків від політичної діяльності, зокрема, від парламентських виборів 2012 року, це створить перешкоди для подальшої європейської інтеграції України, зокрема, для можливої ратифікації Угоди про асоціацію та УГВЗВТ.