Однією з найбільш вражаючих будівель у Києві є «Мистецький Арсенал», відкриття якого я відвідав у серпні 2009 р. Споруджена у 1783-1801 рр., ця будівля була відреставрована для проведення експозицій у вражаючих виставкових колонних залах загальною площею понад 10 тис. квадратних метрів. Туди завжди варто навідатись, що б там не виставлялось. Є амбітні плани з розширення галерей.
Тож було цікаво дізнатись, що у травні 2012 р. перед початком футбольного чемпіонату «Євро-2012» у «Мистецькому Арсеналі» відкриється виставка «Арсенале-2012», проект бієнале під назвою «Найкращий час, найгірший час. Відродження та апокаліпсис у сучасному мистецтві».
Бієнале має кілька британських аспектів. Його куратором стане британський куратор та письменник Девід Елліотт, який очолював музеї та організовував виставки по всьому світу. Лондонська компанія «Curzon PR» відповідатиме за зв’язки з громадськістю. І, звичайно, тема «Арсенале-2012» була взята з новели великого Чарльза Діккенса «Повість про два міста», яка починається відомим параграфом:
«Це був найпрекрасніший час, це був найнещасніший час, – вік мудрості, вік безумства, дні віри, дні безвір’я, пора світла, пора темряви, весна надій, холоднеча відчаю, у нас було все попереду, у нас попереду нічого не було, ми то літали в небесах, то раптом падали в пекло, – словом, час цей був дуже схоже на нинішній, і найбільш галасливі його представники наполягали, аби про нього – чи то у кращому, чи то у гіршому смислі – говорили тільки в у найвищій ступені порівняння.»
Цей коментар про тенденцію використовувати найвищу ступінь порівняння для описання поточних подій є настільки ж актуальним сьогодні, як і тоді. Тож я сподіваюсь, що я можу вжити відповідне по-британському стримане висловлювання, зазначивши, що «Арсенале-2012» – це нагадування, що підготовка до футбольного чемпіонату «Євро-2012», який відбудеться наступного року в Україна та Польщі, обіцяє бути доволі стимулюючим часом.