This blog post was published under the 2010 to 2015 Conservative and Liberal Democrat coalition government

Avatar photo

Leigh Turner

Ambassador to Austria and UK Permanent Representative to the United Nations and other International Organisations in Vienna

3rd June 2011

Підліток – жертва ДТП

Підліток непорушно лежить на дорозі. Водій чорного Porsche Cayenne перелякано стоїть над ним. Декілька перехожих телефонують з мобільних телефонів, можливо викликають міліцію або швидку.

Я нещодавно бачив цей інцидент у Києві на вул. Івана Мазепи, по якій я регулярно ходжу та їжджу. І хоча ця вулиця досить щільно патрулюється інспекторами ДАІ (до речі, я ще жодного разу не бачив у Києві жінку-регулювальника), які зупиняють автомобілістів, я ніколи не бачив, щоб хоч хтось із них зупинив автомобіль за перевищення швидкості.

У той же час деякі автомобілісти їздять по вулицям з надзвичайною швидкістю, особливо вночі, напевно знаючи, що навряд чи ризикують сплатити штраф або позбавитися прав на керування. За таких обставин стимул водити відповідально майже зникає, а Україна має найгірші показники зі смертності на дорогах у результаті ДТП серед країн Європи.

У дорожньо-транспортних пригодах залучено багато факторів, про що дотепно роз’яснює цей сайт з Wikipedia. Важко робити міжнародні порівняння, оскільки у різних країнах відрізняється кількість машин на дорогах, інтенсивність дорожнього руху і таке інше. Але веб-сторінка wiki містить цікаві показники по країнам Євросоюзу, вказуючи кількість загиблих на дорогах із розрахунку на мільярд проїханих кілометрів (найбезпечнішою країною виявились Нідерланди, а вслід за ними йде Швеція та Сполучене Королівство). Менш деталізований аналіз по країнам світу, який вказує рівень смертності на дорогах із розрахунку на 100,000 населення, зазначає, що Україна має рівень 21.5, порівняно із Польщею, яка має рівень 14.7, США – 12.3 та Сполученим Королівством із рівнем 3.6. У своєму нещодавньому зверненні Президент Янукович зазначив, що «Україна знаходиться на п’ятому місці за рівнем смертності на дорогах у результаті ДТП» з 4,409 смертями у 2010 році. У 2007 році дослідження ЄС у цій сфері також визначило Україну як одну із найнебезпечніших країн, які досліджувались.

Питання полягає в тому, як зменшити ці показники. Ця діаграма показує деякі елементи, які значно змінили ситуацію у Сполученому Королівстві за останні 90 років (поступове зменшення приховує той факт, що кількість машин на дорогах значно виросла за цей період). Без сумнівів, багато факторів відіграють роль, наприклад, конструкція дорожнього полотна, безпека транспортного засобу, контроль над видачею водійських прав (що саме по собі іноді стає предметом для звинувачень у корупції в Україні). Декілька міжнародних інституцій, включно з ЄС та Світовим Банком вже багато зробили, щоб допомогти. Що ще могла б зробити Україна?

Одне питання стосується ролі дорожнього патрулювання. Відвідувачі України часто дивуються, що на вулицях великих міст патрулює велика кількість інспекторів ДАІ, які зупиняють автомобілі. Така процедура нетипова у більшості європейських країн. І той факт, що в Україні особливо високі показники смертності на дорогах свідчить, що це не допомагає безпеці на дорогах. Якби працівники дорожнього патрулювання прикладали б більш помітні зусилля для зменшення смертності на дорогах, наприклад, попереджуючи грубе водіння, це надало б і пішоходам, і обережним водіям в Україні більше впевненості у якості їхніх послуг та їхній репутації, яка зараз зруйнована поширеними звинуваченнями у хабарництві. У тій самій мірі, якщо українські чиновники зацікавлені у скороченні числа трагічних та непотрібних смертей на дорогах України, гарним початком стала б перевірка, чи дійсно інспеkтори ДАІ прикладають максимум зусиль, аби забезпечити безпеку на дорогах. Ніхто з нас не хоче більше бачити підлітків у якості жертв ДТП на вулицях Києва або десь іще.

Про Leigh Turner

I hope you find this blog interesting and, where appropriate, entertaining. My role in Vienna covers the relationship between Austria and the UK as well as the diverse work of…

I hope you find this blog interesting and, where appropriate, entertaining. My role in Vienna covers the relationship between Austria and the UK as well as the diverse work of the UN and other organisations; stories here will reflect that.

About me: I arrived in Vienna in August 2016 for my second posting in this wonderful city, having first served here in the mid-1980s. My previous job was as HM Consul-General and Director-General for Trade and Investment for Turkey, Central Asia and South Caucasus based in Istanbul.

Further back: I grew up in Nigeria, Exeter, Lesotho, Swaziland and Manchester before attending Cambridge University 1976-79. I worked in several government departments before joining the Foreign Office in 1983.

Keen to go to Africa and South America, I’ve had postings in Vienna (twice), Moscow, Bonn, Berlin, Kyiv and Istanbul, plus jobs in London ranging from the EU Budget to the British Overseas Territories.

2002-6 I was lucky enough to spend four years in Berlin running the house, looking after the children (born 1992 and 1994) and doing some writing and journalism.

To return to Vienna as ambassador is a privilege and a pleasure. I hope this blog reflects that.