Плавання серед крижин

Запис від Джона Формана, Аташе з питань оборони Посольства Великої Британії в Україні

19 січня – Водохреще, старовинне Християнське свято, яке за православною традицією вшановує хрещення Ісуса в річці Йордан. Українці, як й інші мешканці цього регіону, святкують цю подію, стрибаючи в холодну воду місцевих річок та озер, аби очистити свої душі та змити гріхи минулого року. Говорять, що занурення в холодну воду зміцнює здоров’я та природним шляхом підбадьорює організм.

Вранці 19 січня відділ Аташе з питань оборони за потреби в такому духовному оновленні вирішив скупатися в Гідропарку, що розташований на острові посеред Дніпра у середмісті. По дорозі ми обговорили, що можна та не можна робити, як це було написано в ранкових київських газетах. Коли ми приїхали на місце, свято вже було у розпалі. Повітря було приємної температури +3, і хоча річка не замерзла, як минулого року, невеличкі крижини, які пропливали повз берег, нагадували, що водичка не така вже й тепла. Юнаки роздягалися до плавок (або спідньої білизни) та гуртом забігали у воду, а за декілька секунд вже вибігали звідти. Віряни хрестилися та тричі занурювалися у воду з головою во славу Святої Трійці. Круті одразу пірнали з підмостків. Кілька підприємливих людей розгорнули походну баню та роздавали гарячі напої, аби можна було скупатися ще. Більшість людей, включаючи й нас, повільно заходили у воду, стримуючи зойки, робили декілька судомних плавальних рухів та якомога швидше виходили на берег.

Отже, що ж ми відчували. Ну, у нас дуже швидко й дуже сильно змерзли ноги й руки, але ми знали, що за 10 секунд ми маємо вийти з води. Після цього тіло заніміло на кілька хвилин, далі повністю порожевіло, бо вся кров приплинула до поверхні шкіри зсередини, де вона сховалася від холодної води. Але ми також відчули свіжість, зосередженість, готовність до роботи, а також вдячність, що нам дозволили долучитися до цієї частинки слов’янської культури та більше довідатися про неї.