2nd December 2010
Закарпаття: замки, лижі та автомобіль мера
Прямо із глибокого висохлого болота виростають стіни замку. Три різні гармати дивляться на захід. А на сході височіють присипані снігом Карпати. Ласкаво просимо до Мукачева, мальовничого міста, де розташована найбільша у світі фабрика лиж та де щільно перемішалися безліч європейських культур.
Раніше я вже писав про те, як замки Західної України відображають бурхливу історію цієї країни і як за цей регіон століттями воювали татари, турки, поляки, росіяни, австрійці, угорці, шведи, литовці та інші. Величний Замок Паланок, що вимальовується над Мукачевим – серцем найзахіднішого Закарпатського регіону України, також свідчить про стратегічну важливість цієї області.
Закарпаття незвичайне ще й тим, що охоплює територію, яка до Другої Світової Війни належала Чехословаччині та Угорщині. Регіон, який має спільні кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, розташований по інший бік Карпатських гір від решти України. Багато меншин називають Закарпаття своєю домівкою: міський голова Мукачева пан Золтан Ленд’єл показав мені угорські та російськомовні школи. У російськомовній школі активні дев’ятирічні учні одного із класів вразили мене своєю невимушеною англійською. Пан Ленд’єл також водив мене до найбільшої у світі лижної фабрики Фішер, де 1300 українських працівників щороку виробляють 1.3 мільйона лиж, 1 мільйон ключок, композитні двері для автомобілів, вироблені з полімерних матеріалів, спойлери й інші аеродинамічні та блискучі частини для найбільш ексклюзивних світових марок авто (інформація щодо кількості таких виробів є закритою).
Губернатор та мер міста Ужгород (що знаходиться на річці Уж), столиці регіону, розповіли мені про етнічне різноманіття та економічний потенціал Закарпаття. Мені також дуже сподобалась будівля обласної державної адміністрації, побудована чехами у 1930-ті роки з легким відтінком стилю Югендштиль (стиль модерн кінця 19 сторіччя), яка нагадує чудову будівлю Ощадбанку Австрії у Відні.
Фабрика лиж Фішер – це одне із найбільш вражаючих підприємств, які я бачив в Україні. Я також хочу зауважити, що напевне невипадково Мукачеве є одним із небагатьох українських міст, які я відвідував, де міський голова та його заступник їздили з нами у машині під час програми, а по закінченню мого візиту пересіли у скромний салон службового Daewoo Lanos. Як на мене, це є таким же заохочувальним знаком для інвесторів, як і сама лижна фабрика, а також приємно виділяє це місто від багатьох інших, які я відвідував, де посадовців возили у шикарних лімузинах. Останнє непокоїть інвесторів, які не розуміють, звідки взялися гроші на такі транспортні засоби, що ще більше підігріває підозри у корупції. Така показна розкіш транспортних засобів багатьох посадовців є актуальним політичним питанням в Україні (див. коментар до ще одного нещодавнього блогу). Дійсно, більш жорсткі правила щодо того, хто має їздити на якому авто, могли б стати гарним способом для інших обраних лідерів України заспокоїти хвилювання інвесторів щодо корупції та продемонструвати своїм виборцям, що вони щиро турбуються про те, як витрачаються гроші платників податків.