Слід віддати належне спроможності наукової фантастики передбачувати майбутнє; але жоден фантаст не очікував появи Інтернету. Варто згадати чудові твори Уільяма Гібсона, винахідника терміну «кіберпростів». На мене справив неабияке враження його роман «Нейромантик» (1984 р.), що містив відсилання до так званої Матриці. Про неї згадується і у продовженні під назвою «Граф Нуль» – і як міг я, у 1986 році, встояти перед книгою, реклама якої починається словами: «Тернер, торговельний агент, прокидається в реконструйованому тілі поруч з прекрасною жінкою»? Але чого не вистачає більшості фантастичних творів – це нагадування, що ніхто не візьметься точно передбачити майбутнього Інтернету.
Тому мене і зацікавила ініціатива Британської Ради, Польського Інституту, Австрійського культурного форуму та їхнього класного українського партнера скликати міжнародний семінар для онлайн-платформ про культуру і мистецтво. Ідея семінару визрівала у Британській Раді після лютневої події під назвою «Чим живе культурна журналістика?».
На прийнятті з нагоди старту семінару зібрались молоді та дотепні гості з Великої Британії, Польщі, Сербії, Німеччини, Росії та України – і спілкування з ними справді додавало енергії! Кілька гостей є активними блогерами – наприклад, британець Оуен Хезерлі, http://www.nastybrutalistandshort.blogspot.com. Оффлайн-прийняття для експертів з онлайн-журналістики чітко продемонструвало одне: коли люди спілкуються наживо, вони встигають обмінятись колосальним обсягом інформації за короткий час. Можливо, має рацію той, хто стверджує, що без «оффлайну» онлайн не має особливого сенсу. Принаймні, я на це сподіваюсь.
До речі, для поціновувачів англійської: те, як швидко і безболісно слово «оффлайн» проникло в нашу розмовну мову (коли люди на зустрічі кажуть: «давайте поговоримо про це оффлайн) нагадує про те, як стрімко розвивається мова.