Кілька моїх українських друзів запитали мене нещодавно, чому я ношу червону квітку маку на лацкані піджака. Це через те, що 11 листопада Велика Британія, разом з іншими країнами Співдружності, відзначатиме День пам’яті. Квітка маку є символом цього дня.
Традиція носити квітку бере свій початок з років Першої світової війни, коли битви у Франції та Бельгії так розкидали землю, що насіння маку, яке перебувало у стані спокою, дало надзвичайно пишний цвіт. Це видовище надихнуло канадського солдата Джона Маккрея написати відомого вірша «На полях Фландрії», в якому мак з криваво-червоними пелюстками символізує наших загиблих. Початок цього твору є дуже потужним:
«На полях Фландрії маки цвітуть серед хрестів…»
Тому першою причиною, чому я ношу квітку маку, є згадка з вдячністю про усіх, хто поклав свої життя у війні, аби ми могли жити у мирі. Про таких людей, як лейтенант Едвардз, який загинув у Хмельницькому у серпні 1917 р., та рядовий Рейбі, який поклав своє життя в Одесі у 1945 році. Їхні могили підтримуються у доброму стані і сьогодні. Я також згадую багатьох представників Збройних Сил Великої Британії, які загинули на території теперішньої України під час Першої світової війні і відразу після її закінчення, однак чиїх могил не було знайдено, таких як матрос Ніклен, що загинув у Ялті у 1919 році. Їхні могили та пам’ятники позначені та підтримуються Комісією Співдружності з військових поховань. Ця визначна організація доглядає за місцями останнього спочинку більші ніж 900 тис. військовослужбовців, чоловіків та жінок, які лежать у знайдених могилах, та більш ніж 700 тис. монументів тих, хто пропав безвісти. Як зауважив Альберт Швейцер, «могили солдат найкраще проповідують мир».
Могила лейтенанта Едвардза
Я також ношу квітку маку на підтримку щорічної благодійної кампанії Poppy Appeal, яка збирає кошти для фонду допомоги ветеранам Королівського британського легіону. Ця благодійна організація надає підтримку мільйонам тих, хто служив та служить у наших Збройних Силах, а також членам їхніх родин. Цьогорічна кампанія має допомогти тим, хто служив або служить в Афганістані. Більше детальну інформацію про те, як ви можете підтримати цю гідну справу у Києві, можна знайти на сайті Посольства.
Тому цього листопада я знову носитиму квітку маку з гордістю та вдячністю.