Чи було вам коли-небудь цікаво дізнатися, як виглядає кнопка, яка могла б спричинити початок армагеддону? Сьогодні ви можете про це дізнатися.
До 1991 року Україна мала, за одними підрахунками, достатньо ядерної зброї, аби знищити світ тричі. Наприкінці 1990-х років на території України були знищені всі без виключення ядерні ракети та ракетні бункери.
Окрім двох бункерів. В рамках тристоронньої угоди між Україною, Росією та Сполученими Штатами було погоджено, що оскільки Україна позбавляється ядерної зброї, вона може заснувати Музей ракетних військ стратегічного призначення біля міста Первомайська, що розташований у 300 км на південь від Києва. На його території знаходиться один ракетний бункер, заповнений тільки частково, як це передбачено переговорами щодо зменшення стратегічної зброї. Утім цей бункер покритий 120-тонною панеллю, яка може бути відкрита за шість секунд у випадку термінового запуску. У другому бункері, який вражає найбільше, розташований підземний командний пункт, що йде на 12 поверхів униз під землю. У ньому здійснювався контроль над запуском десяти ракет, кожна з яких несла десять незалежно спрямованих ядерних боєголовок. Можна відвідати пульт оператора (на 11-му рівні під землею), з якого можна було б запускати ракети. Цей музей є унікальним, а його відвідування викликає моторошні відчуття: жодного подібного музею не існує ні в Сполучений Штатах, ні в Росії (де подібні командні пости продовжують працювати).
Ви можете почитати звіт про візит до музею, нещодавно опублікований у журналі «Волл Стріт Джорнал». Тому я не буду докладно описувати свій візит (стаття у «Волл Стріт Джорнал» гарна, але я не впевнений на 100%, чи правильно говорити про те, що ракети були націлені на США, – нам розповідали, що ніхто на базі не знав про цілі). Я рекомендую відвідати музей тим, у кого є час для тригодинної авто-подорожі в один бік із Києва. Музей – це нагадування, якщо таке потрібне, про те, як близько світ підійшов до знищення у другій половині 20 століття – насправді у 1962 році ракети з Первомайська були надіслані до Куби. Музей – це нагадування про те, що хоча іноді і здається, що зміни в Україні повільні, багато чого трапилося, починаючи з 1991 року.
І на що схожа ця кнопка? Наш гід описує її. «У фільмах ядерна кнопка – велика та червона. Насправді ж це звичайна кнопка – маленька та сіра.»
Нижче кілька фотографій з музею.