24th February 2012
Україна: чи знижки на газ – це добре? (2)
Нещодавно я написав блог про труднощі, з якими стикається Україна у своїх зусиллях отримати дешевий газ від інших країн. Я зауважив, що підвищення ціни на поставки газу для внутрішнього споживання могло б допомогти Україні посилити свої позиції в переговорах.
На разі, деякі споживачі газу в Україні (здебільшого йдеться про промисловість) платять ринкову ціну. Інші ж види споживачів платять нижчу ціну внаслідок субсидій. Такий стан речей тягне за собою кілька наслідків:
- зниження цін для певних споживачів руйнує стимули до підвищення енергоефективності та зменшення обсягів споживання газу. Теж саме стосується й розвідки та розробки власних газових резервів України. Обидва моменти послаблюють позицію України в переговорах з іншими країнами щодо постачання газу;
- субсидування дешевого газу для певних видів споживачів вартує уряду України великих коштів. Це означає, що уряду все важче оплачувати потрібні обсяги газу, який постачається з інших країн, або покривати інші статті видатків усередині України;
- субсидування дешевого газу для певних видів споживачів – це те, що економісти називають «регресивною» субсидією. Іншими словами, одинока людина похилого віку з низьким рівнем доходів, що використовує дуже мало газу, виграє тільки трішки від такої ситуації. А заможна людина, яка володіє великим будинком із басейном на підігріві і джакузі та яка споживає багато газу, виграє набагато більше;
- система подвійної оплати створює можливості для «арбітражу». Напр., якщо А продає газ Б за 50% від того, що має платити В, то Б може заробити гроші, перепродаючи свій газ В. Це породжує корупцію і неефективність, що, зрештою, коштує грошей як платникам податків, так і уряду.
Альтернативою цьому всьому було б виставляти всім однакову ціну, при цьому допомагаючи бідним верствам населення, яким складно платити за газ чи опалення, шляхом проведення оцінки платоспроможності та перерахування коштів у рамках соціальних програм. Інфраструктура для здійснення цього вже розбудована. Така політика сприяла б зростанню дохідної частини бюджету, запровадженню енергоефективних технологій, створенню стимулів для розвідки і видобутку газу в Україні, а також допомогла б просуванню переговорів України з іншими країнами про постачання газу.
Безперечно, збільшити ціни на газ для споживачів – це рішучий підвищення цін служило б інтересам Україниполітичний крок для будь-якого уряду. Однак у цьому випадку шкідливість нинішньої системи тільки підсилює аргументи про те, що підвищення цін служило б інтересам України та українського народу краще, ніж збереження існуючої системи і надалі.
Про газ и цену на газ,так же как и махинации в этой сфере можно писать много, но возникает логический вопрос. Развитие альтернативных источников топлива в Украине ? Так же интересная ситуация получается:интересно это самим владельцам заводов, домов и пароходом ? Ведь проще поддержать кандидата на выборах если даже он проиграет, продать завод на металолом. За двадцать лет грабежа украинского народа в социальном, правовом, демокритеческом государстве Украине, владельцы заводов, домов и пароходов заработали себе и своим детям пенсию на многие и многие года возможно и столетия.
Насправді домогосподарства використовують суттєво меньші обсяги газу ніж прийнято вважати. Норматив на споживання населенням газу (для тих хто не має лічильників газу) завищений як мінімум в 2-2,5 рази. Різницю між тим, що насправді використовує населення і тим скільки населення платить по завищенних нормативах споживання провладні олігархи кладуть собі в карман, спекулюючи ніде не врахованим газом. Отже владі і олігархам не вигідно встановлювати лічильники приватним споживачам. Треба вести розмову не про підвищення цін для населення, а в першу чергу про створення прозорого внутрішнього ринку газу. Тут можете прочитати детальніше: http://www.epravda.com.ua/publications/2012/02/23/316752/