This blog post was published under the 2010 to 2015 Conservative and Liberal Democrat coalition government

Avatar photo

Leigh Turner

Ambassador to Austria and UK Permanent Representative to the United Nations and other International Organisations in Vienna

9th November 2010

Чому я ношу квітку маку

Кілька моїх українських друзів запитали мене нещодавно, чому я ношу червону квітку маку на лацкані піджака. Це через те, що 11 листопада Велика Британія, разом з іншими країнами Співдружності, відзначатиме День пам’яті. Квітка маку є символом цього дня.

Традиція носити квітку бере свій початок з років Першої світової війни, коли битви у Франції та Бельгії так розкидали землю, що насіння маку, яке перебувало у стані спокою, дало надзвичайно пишний цвіт. Це видовище надихнуло канадського солдата Джона Маккрея написати відомого вірша «На полях Фландрії», в якому мак з криваво-червоними пелюстками символізує наших загиблих. Початок цього твору є дуже потужним:

«На полях Фландрії маки цвітуть серед хрестів…»

Тому першою причиною, чому я ношу квітку маку, є згадка з вдячністю про усіх, хто поклав свої життя у війні, аби ми могли жити у мирі. Про таких людей, як лейтенант Едвардз, який загинув у Хмельницькому у серпні 1917 р., та рядовий Рейбі, який поклав своє життя в Одесі у 1945 році. Їхні могили підтримуються у доброму стані і сьогодні. Я також згадую багатьох представників Збройних Сил Великої Британії, які загинули на території теперішньої України під час Першої світової війні і відразу після її закінчення, однак чиїх могил не було знайдено, таких як матрос Ніклен, що загинув у Ялті у 1919 році. Їхні могили та пам’ятники позначені та підтримуються Комісією Співдружності з військових поховань. Ця визначна організація доглядає за місцями останнього спочинку більші ніж 900 тис. військовослужбовців, чоловіків та жінок, які лежать у знайдених могилах, та більш ніж 700 тис. монументів тих, хто пропав безвісти. Як зауважив Альберт Швейцер, «могили солдат найкраще проповідують мир».

Lieutenant Edwards Grave

Могила лейтенанта Едвардза

Я також ношу квітку маку на підтримку щорічної благодійної кампанії Poppy Appeal, яка збирає кошти для фонду допомоги ветеранам Королівського британського легіону. Ця благодійна організація надає підтримку мільйонам тих, хто служив та служить у наших Збройних Силах, а також членам їхніх родин. Цьогорічна кампанія має допомогти тим, хто служив або служить в Афганістані. Більше детальну інформацію про те, як ви можете підтримати цю гідну справу у Києві, можна знайти на сайті Посольства.

Тому цього листопада я знову носитиму квітку маку з гордістю та вдячністю.

Про Leigh Turner

I hope you find this blog interesting and, where appropriate, entertaining. My role in Vienna covers the relationship between Austria and the UK as well as the diverse work of…

I hope you find this blog interesting and, where appropriate, entertaining. My role in Vienna covers the relationship between Austria and the UK as well as the diverse work of the UN and other organisations; stories here will reflect that.

About me: I arrived in Vienna in August 2016 for my second posting in this wonderful city, having first served here in the mid-1980s. My previous job was as HM Consul-General and Director-General for Trade and Investment for Turkey, Central Asia and South Caucasus based in Istanbul.

Further back: I grew up in Nigeria, Exeter, Lesotho, Swaziland and Manchester before attending Cambridge University 1976-79. I worked in several government departments before joining the Foreign Office in 1983.

Keen to go to Africa and South America, I’ve had postings in Vienna (twice), Moscow, Bonn, Berlin, Kyiv and Istanbul, plus jobs in London ranging from the EU Budget to the British Overseas Territories.

2002-6 I was lucky enough to spend four years in Berlin running the house, looking after the children (born 1992 and 1994) and doing some writing and journalism.

To return to Vienna as ambassador is a privilege and a pleasure. I hope this blog reflects that.