Розумахи, карликові планети, подкасти та твіти у Києві

Що спільного між розумахами, карликовими планетами, подкастами та твітами (brainiacs, dwarf planets, podcasts and tweets) ? Ці слова входять в топ-четвірку нових слів, що були додані до словника «Oxford Advanced Learner’s Dictionary». Я виступаю з промовою на презентації восьмого видання словника у Києві у готелі «Хаятт». У залі присутні кілька сотень вчителів англійської мови з усіх регіонів країни. Вони приїхали, або на власні очі познайомитися з словником і послухати лекцію письменника та спеціаліста з англійської мови Майкла Свона під назвою «Що відбувається з англійською і яке значення це має?» Під час цієї захоплюючої презентації пан Свон запитував вчителів англійської та усіх, хто цікавиться мовою, як реагувати на зростаючу кількість фраз типу «If you’d have asked me I’d have told you” («Якби ти мене запитав, я тобі б розповів». Прим. перекладача – відповідно до правил сполучення слів англійської мови має бути «If you’d have asked me I’d have answered you” ) або “Between you and I» («між тобою і мною». Прим. перекладача – відповідно до правил англійської граматики має бути «Between you and me»), а також навів цитати низки письменників та мислителів від сучасності до античності, які висловлювали жаль з приводу того, що вони вважали занепадом англійської (та латини). Висновок Майкла є таким: англійська мова є гнучкою, вона постійно еволюціонує, і зміни мови, що спричинені молодіжною культурою, використанням англійської в усьому світі та розбіжностями між розмовним і письмовим словом, є неминучими і нема чого з цього приводу хвилюватися.

Як людина, що (зло)вживає англійською, я думаю, що цей матеріал є захоплюючим. У своєму виступі я посилаюся на одну з моїх улюблених книжок «Закінчені прості слова» (“The Complete Plain Words”) Ернеста Говера, яку я зберігаю в себе в офісі. Говер дуже цікаво пише про мову. Наприклад, звертаючи увагу на використання дефісу, він пише: «Якщо ви будете серйозно ставитися до дефісів, ви 100% втратите глузд. Я в жодному разі не маю наміру серйозно ставитися до дефісів.» Далі, він звертає увагу на те, що неможливо правильно використовувати дефіс у словах на кшталт «superfluous hair remover» (засіб для видалення зайвого волосся) або «fried fish merchant» (продавець жареної риби) (я згадую, що якщо написати «dwarf planet» через дефіс, то це вже буде не карликова планета, а планета населена карликами, або, як би сказав Дж. Толкієн, гномами). Говер філософські розмірковує про взаємозамінність таких слів як “shall” та “will” (Прим. перекладача – “shall” та “will” – допоміжне дієслово “to be” в майбутньому часі. Як правило, в стандартному британському варіанті англійської мови “shall” вживається з першою особою однини або множини на позначення дії в майбутньому невизначеному часі, напр., “I shall go” («Я піду»), “We shall see” («Ми побачимо»), в той час як “will” використовується з усіма іншими особами, напр., “She will go” («Вона піде»), “They will see” («Вони побачать») тощо. Однак, “shall” може вживатись і з іншими особами для вираження рішучості, наказу, погрози. Наприклад, You shall pay for this! Ти за це заплатиш! (погроза). “Will” у першій особі виражає рішучість. Наприклад, I will read it. Я обов’язково прочитаю це. Я маю намір це прочитати). Якщо ви натиснете на перший лінк у цьому абзаці, ви зможете проч тати повне пояснення, що включає в себе відому історію про те, як шотландця, який тонув, не зрозуміли англійці та залишили його на призволяще, оскільки він кричав: “I will drown and nobody shall save me” (Я хочу втонути і нікому не дозволю себе спасати).

Але моя улюблена – це ілюстрація Говера того, як правильно використовувати прикметники “oral” (усний, ротовий) and “verbal” (усний, словесний), які часто плутають в англійській. Насправді, за словами Говера, ми всі знаємо різницю. «Ніхто, – говорить він, – не обирає невірне слово у фразах типу oral contraceptive (оральний контрацептив) або verbal diarrhoea (словесний пронос)».